Ось, опинюсь я за кордоном, Куплю всі явища і стіл, Перетворившись вітроломом, Зваляюсь, як у маслі сир…
Як пробуджаюсь, із-за столу Гоню миттєвості – у сні Вони ж хитаються додолу, Неначе біси у воді…
Як з Кумом вийду із запою, Його погладжу, втягну в двір, Води ж питної, квас, настою – Йому піддам – хоч вір, не вір…
Як поздоровкаюсь з Кумою, Вона ж людина, а не звір, В штанях погрюкаю красою, Що привезу з швейцарських гір…
Як опинюсь знов за кордоном, Мету погладжу й супротив Ситої долі – швидким ходом Помчусь до дому – в рідний двір!!!
20.08.09
|