Болить моє серце, аж сльози в очах, Ще мить… на останній хвилині… Та тільки не вірить в це лікар мій – «маг», Він каже, що справа вся – в спині.
Маститий професор «напророкував»: «У вас вже спрацьоване серце…» А лікар в Козятині зразу ж сказав: «Вам можна по 30 г з перцем!»
Професор із Києва дав діротон, Конкор прописав у шпиталі… Заклало у вухах, ходжу, наче слон, І думаю: «Що ж буде далі?!»
Трясуться повіки і голос тремтить, Ламає і корчить правицю... А лікар в Козятині дошку майстрить, І каже: «Вона знадобиться».
І ліків ніяких! Лиш дошка одна, Скобою закріплена в стелі… У мага цього чародійна рука – Показує світло в тунелі…
Хвала тобі, Боже, що лікар в нас є, Якому я хочу вклонитись. Він серце здоров’ям наснажив моє, – На нього я буду молитись!
29.09.2008 р.
|