ПРО ЛЕЛЕКУ

«Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх».
(Т.Г.Шевченко, 1847).

Садок вишневий коло хати,
Хрущi над вишнями гудуть,
Летить дитину колисати
Лелека «грач»*. Його вже ждуть
Веселi хлопцi бiля тину
Чи то в гаю коло ставка –
З iграшкою ПЗРК.

Летить лелека вже, летить!
А далi як кому щастить:
Чи то - ракетою в хатину,
Чи то – в ставок, в'юнів ловить.

Гуркне гармата, гупне мiна –
Де та дитина, де хатина?
Вогонь i кров, прокльони, плач…
Летить, летить лелека «грач»*.
Така, Тарасе, Україна.

_________
*Лелека – аист (укр.), «грач» - Су-25 (военный жаргон).