Чуття коханців
(За мотивами сонета №21 В. Шекспіра)

Я не мовчун за вдачею авжеж,
і не цураюсь сплесків красномовних.
Це й зрозуміло – бо замало все ж
для віршування тез холоднокровних.

Та зазвичай, помірності межу
переступить не дозволяю хисту –
своїй обранці оди не пишу
усупереч поетів товариству.

Бо – як на розсуд особистий мій –
облудно лестить дорогій людині,
в любові вічній присягатись їй
і поклонятись, нібито святині.

Чуття коханців мрійливі, ранимі.
Їх зіпсувати легко навіть римі.

2016