В бескрайней Вселенной когда-то и где-то
С тобою свело нас волшебное лето.
Нас тесно сплотило пространство и время,
В таинственной дымке, невидимой всеми.

Там в звёздах купались мы, как в океане,
Сердца трепетали в негласном романе,
И штурманом нашей мечты и фантазий
Была лишь любовь, не предав нас ни разу.

Как молнии, каждая клеточка тела
Меж нами взаимно беззвучно летела.
Как зори на небе светились мы дружно, -
Сияй мне, любимый! Слов лишних не нужно!

Давнишних видений зеркальная ось
Зовёт нас, как Птица, чтоб счастье сбылось.
Мы вместе взлетаем в пространство и время,
Чтоб нас повенчало священное семя.

Оригинал

Десь i колись...
Автор Соло Бабочки

В безмежному Всесвіті, десь і колись,
З тобою ми дивом якимось знайшлись
І, стрімко стискаючись, простір і час,
В таємному мареві зближував нас.

Ми в зорях купались, немов в океані -
Вібрації серця, до цих пір незнані,
Були навігатором мрій і фантазій,
Який нас не зрадив з тобою ні разу.

Як блискавки, кожна клітиночка тіла,
До тебе/до мене назустріч летіла.
Ми зорями стали на темному небі, -
Ти сяй мені, любий! Слів зайвих не треба!

І ось, віддзеркалення давніх видінь
Нас Птахою кличе, в свою височінь.
Злітаємо разом, де простір і час
Вінчає прийдешньою дниною нас.


© Copyright: Ирина Волокина, 2018
Свидетельство о публикации №118030701361