Стилізація під укр. народну пісню



Ой дівчино моя мила, що ж ти наробила,
Козаченька молодого, зо світу згубила.

Тобі ненька наказала не іти гуляти,
Та хіба ж дівчину вдержить під полою мати?

Козаки на спілій ниві та й косили жито,
А один із них чорнявий, силою налитий,

На дівчину поглядає, та косою грає,
А вона мрійливим оком та й відповідає.

Заворожений красою марить козаченько,
Як зашле сватів до неї, коли згідна ненька.

Не отримає гарбуза, знає він напевно,
Вийде дівка з рушниками, бо кохає кревно…