Давно вже в лісі тиша: Заснув ведмідь і вгамувалась миша, Лисиця нишком плутає сліди- Тепер но спробуй віднайди. Все тихо,все поснуло, То чом же тобі спокію не було?- Мій сірий брате-одинак, Чому ж ти не вгамуєшся ніяк? Навіщо спокій ти шукаєш? Якщо в обличчя його ти не знаєш. Од вітру нащо ж то тікати, Якщо його й не наздогнати? Навіщо ж пошук маяття? Нехай пробаче каяття... Мене знайди,мене шукай, По мене йди зо мной блукай. Тобі на завжди віддаюсь, Сама тремчу з тобою не боюсь. Зо мною в парі не один, З тобой смакує і полин!
|