Болить моє серце, аж сльози в очах,
Ще мить… на останній хвилині…
Та тільки не вірить в це лікар мій – «маг»,
Він каже, що справа вся – в спині.
Маститий професор «напророкував»:
«У вас вже спрацьоване серце…»
А лікар в Козятині зразу ж сказав:
«Вам можна по 30 г з перцем!»
Професор із Києва дав діротон,
Конкор прописав у шпиталі…
Заклало у вухах, ходжу, наче слон,
І думаю: «Що ж буде далі?!»
Трясуться повіки і голос тремтить,
Ламає і корчить правицю...
А лікар в Козятині дошку майстрить,
І каже: «Вона знадобиться».
І ліків ніяких! Лиш дошка одна,
Скобою закріплена в стелі…
У мага цього чародійна рука –
Показує світло в тунелі…
Хвала тобі, Боже, що лікар в нас є,
Якому я хочу вклонитись.
Він серце здоров’ям наснажив моє, –
На нього я буду молитись!
29.09.2008 р.
|
