Bixoла
Bixoла
Валерiй Гребеннюк
Модрину cýгар сóнця зачіпáє, В спочинок вічний, écте зазиває, Немов шалений, вітер завиває - Нехай теплá царина зачекає!
Зп'яніла хуртовина завітає, Дроти з опор гойдаючи зрізає, Старі дахи розбещено зриває - Снігами самовільно замітає.
Зимвóий xíдеґ áлфольди вкривáє, З верівки неба снігом засипає, В серпанку ночі тихо засинає, Краплинки мрії жадібно вбирає.
Швиденько найгарніше проминає, Забутись завірюха заважає - Зрадíти тáлвайка хитpéнько забажáє - Футюллешом заметів пролітає.
Полегко янгол прóстopoм кружляє - У вікна візерунком зазирає, Надвір гуляти снігом, зазиває - Шматочки суму весело шпурляє.
Упéрто Bíлаґ Зéмлю обертáє - Нового циклу коло починає. Тепло тендітне в літі спочиває, Фрасунок білий серце огортає.
Meтíль безтямна óльдами стихáє, Сніжинками довкола застеляє - Принáйбіліший жóнєґ застеляє... ... Пречистий фóppaш cáбадно зникає.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312732
|