Вечірнє місто тане у тумані ...

Вечірнє місто тане у тумані,
Охоплює довкілля сон нічний,
Наплинули думки, бентежні і бажані,
Ти в них неначе янгол золотий.

Накочують бажання наче хвилі,
Для тіла чутного у лагідних руках,
І бачу очі, нескінченно милі,
Як жаль, що це лише у снах.

І прокидатися не хочеться, а треба,
А відчуття такі, що ніби скоїв тяжкий гріх,
Але в моїх думках, завжди шматочок неба,
Що віддзеркалюється у очах твоїх.