«Кадры решают все!» И.В. Сталин
Кадри вирішують усе
Я діяти жорстко мушу. По світу весь час збираю Заблудлі гріховні душі І в аді як слід караю.
Мені ж за важку роботу Прокляття, а не подяка. Ще й поряд гидка спільнота – Перевертні й вурдалаки...
Віків п’ятдесят до цього Я мав з працевлаштуванням Проблеми, тому до Бога Звернувся із клопотанням.
І він відповів, що радо Поможе – якраз є вільна У них Сатани посада. Я й згодився, божевільний!
Повірив, що дуже скоро За спритність мене підвищать, Й кар’єра злетить угору. У рай через пекло – ближче.
Та вже кайнозой минає, А пост не змінив я й досі – В них здібних таких немає, Хто б міг перейнять мій досвід.
Тож вдерся до Бога знов я. Й кажу, що звільнитись хочу, Бо надто слабке здоров’я. А він все відводить очі
Й говорить: «Поглянь на мене – Я ледь ворушу руками – Втомився і сам шалено. Працюю, як віл, віками!
І схожим вже став на старця… У скронях постійно тисне. Ти знаєш, який тягар це Буть Богом?! Чи я залізний?!..
Верхам подавав безплідно Заяви, щоб замінили Мене, тільки кадрів гідних Нема. В них резерв захилий.
Тож десь через сотню років Заходь. Сподіваюсь дуже, Звільню я тебе, а поки – Іди собі з богом, друже».
2014
|