Куікве суум

Куікве суум

Засипало місто снігом.
Намерзла на серці крига,
Думки полонила тиша –
Не можу я скласти вірша.

Із мене кепкують друзі.
Говорять, що це безглуздя –
Зважать на такі дрібниці,
Поезія – це дурниці.

Мов, біди навкруг великі:
Дорожчають хліб та ліки,
Зростає платня квартирна,
Податки гнітять безмірно…

Воно може й так та все це
Мізерним мені здається.
Тим більше у порівнянні
З душевним поневірянням.

Натхнення моє невтішне –
Коли ще на цьому тижні
Строфу не зримую гідну,
То з глузду, напевно, з’їду.

2015