Перевод с украинского Фриды Шутман
Вот и детство моё,
По нему горюю,
Слёз судьба не льёт,
Вспомнит, но не всуе.
Пролетело словно миг,
Хоть казалось долгим…
По нему душа болит,
Чистым было, добрым…
В классики тогда играл,
И катался с горки,
Помню пруд, что замерзал,
Мирные разборки…
Баловались, бегали,
За мячом гонялись,
В прятки и в Чапаева,
Под дождём игрались…
Звали нас окошечки,
Голосами мам…
Нежно грело солнышко,
Улыбалось нам…
Счастье то уже не здесь,
Унеслось с годами,
Хорошо, что синь небес
Балуется с нами…
Геннадiй Сiвак
Присвячую коханій дружині
Дитинство моє,
За яким жалкую,
Доля сліз не льє,
Згадує не всує..
Пролетіло наче мить,
Хоч здавалось довгим…
Як за ним душа болить,
За святим, та добрим….
Тоді в класики я грав,
З дітьми на подвір і,
Добре пам’ятаю став,
Та розбори мирні…
Бігали, та бавились,
Ганяли з м’ячем,
В схованки, й в Чапаєва,
Грали під дощем…
Кликали віконечка,
Голосами мам…
Ніжно гріло сонечко,
Й посміхалось нам…
Промайнуло щастя мить,
Слідом за роками,
Добре, хоч небес блакить,
Ще шаліє з нами…
18 жовтня 2015 року.
|
