Знається все. Кожна хвилина
щастя несе. Маленька дитина
радості смак ще пам'ятає,
але життя усе забуває.
Дорослість це зло.
Вона не пускає,
ті миті тепла
душі, що тримають
у тонусі світ,
добро в рівновазі,
бо прийде та мить,
ти будеш в екстазі.
Переможе добро,
щастя хлине рікою,
от лиш тільки було б,
з ким ділитись душею.
В самоті я не зміг,
в самоті помираю
а віддати любов,
так боюсь, я не знаю.
Чи потрібна вона
тій єдиній людині,
для якої живе
та мить раю, щаслива.
Треба злості мабуть
зачерпнути в долоню
й освіжити лице,
пробудити до бою.
За єдину любов,
за життя після смерті.
За можливість іти
разом з нею у серці.
|
