ОБЩЕЛИТ.РУ СТИХИ
Международная русскоязычная литературная сеть: поэзия, проза, критика, литературоведение.
Поиск    автора |   текст
Авторы Все стихи Отзывы на стихи ЛитФорум Аудиокниги Конкурсы поэзии Моя страница Помощь О сайте поэзии
Для зарегистрированных пользователей
логин:
пароль:
тип:
регистрация забыли пароль
 
Литературные анонсы:
Реклама на сайте поэзии:

Регистрация на сайте


Яндекс.Метрика

Я так хотіла просто, просто жити

Автор:
Жанр:
Мені під тридцять, а я не вмію жити
Я з сумом провела літа
Я не всміхалась весело, як інші діти
За вибір свій нема кого корити
Така от доля непроста

Пригніченість – моя лиха буденність
Я народилась з цяткою печалі на чолі
В душі розрита пустоти безмежність
Її копали віра і буремність
Й покинули лопати на ріллі

Того талану я не розумію
В сльозах втопила кращі почуття
Я зла… Мені так боляче… Я вию…
Я чесно вчилась, я співати вмію
За що мене караєш ти, життя?

Чому не маю сили далі жити?
Чому тріщить по швах нутро щодня?
Я пам’ятаю, нікого корити…
Хоча б шматок, від щастя відкусити!
Щоб притупилась внутрішня гризня

Незрозуміла, божевільна і нещасна
Зацькована собою і людьми
А мала б бути панночка прекрасна,
Ясна лебідка, зірочка незгасна…
Застрягла, бранкою, в клубах пітьми

Я не потрібна, марна, як оте бадилля,
Що точить корінь під’їдає ґрунт
В мені давно порвались сухожилля
Я виправдовую собі чуже свавілля,
Не в силах більш підняти рук

Я так хотіла просто, просто жити
Йти звичним шляхом, бути, як усі
Дарунком Божим людям засвітити
Та не змогла талану пережити
Не спромоглась з Іскро̀ю просто,
просто жити…

24.20.17




Читатели (83) Добавить отзыв
 
Современная литература - стихи