Україно моя! В тебе доля не дуже щаслива, Добра й чиста душа - користуються цим вороги. Між найліпших країн найпрекрасніша, сама вродлива, Я прямую на світло твоє, де не видно ні зги. Твоя ніжна краса - очерети та квіти духмяні, Спів журливий річок і на травах перлини роси, Твої срібні озера уранці в солодкім тумані Знову манять лелек, як в оспівані давні часи. У вінку волошковому йдеш, знов беззахисно щира, А в долонях ікона і серп, твій одвічний оплот. Як дiсталась тобі серед хижих держав всього миру Найбагатша земля, нелукавий, привітний народ? Мабуть, все-таки є незбагненна невидима сила, Що одним тільки подихом знищує темряву зла І дає почуття, мов за спиною виросли крила, Коли з неба Господь своє Слово Благе посила! 26.07.2018 год
|