Це ми десь чули:
«Так не доставайся ты никому»…
Місто зруйноване на дев’яносто відсотків.
Вбито приблизно три тисячі.
Бомби озлоблені орки
жбурляють куди пошле сатана.
Інколи навіть прицільно:
в будинок пологовий,
в драматургічний театр,
де ховаються люди,
тобто по стратегічних об’єктах
військової інфраструктури.
Богатир волає з дивана: «На Мариуполь!»,
знаходячись за тисячі кілометрів
від місця шаленої бойні.
Прийди та візьми –
«Азов» на тебе чекає, слизняк.
Його вояки у вогні не горять,
а знищили вилупків стільки,
що можна, мабуть, їхнім падлом
мостити дорогу до Владивостока.
Город стражденний і непереможний,
Город-мученик, за словами понтифіка,
Город, якому судилося стільки,
що вистачило б на десяток країн.
З космосу ти виглядаєш, як кратер,
закиданий металобрухтом війни:
чорний, потворний, страшний, мов личини
монстрів, що тебе
прагнуть перетравити живцем…
Але час твій проб’є,
за тебе розплатяться,
і ти воскреснеш,
мученик Маріуполь!
17.03.2022.
|
