Серце кулю цілує,
молоде і гаряче серце.
А Кащей в підземеллі пирує,
доки молодь стинається в герці
з його військом, його кістяками,
що налізли з гробів на Вкраїну!
Страшна битва... Прийшла смерть за нами,
але битимемось до загину.
Як в московії з краю до краю,
у Кащеєвім краю, багато
тріпачів та повій - добре знаю,
бо ж навчався там. Нібито вата,
наповзає на очі та вуха
тая мова, "велика й могуча",
і виснажує мізки посуха,
незрівнянна, облудна, тріскуча.
І п...дять вони всі, доки поряд
яничари рашистські вбивають;
одне одному дозами колять
героїн словесів, промовляють
під горілочку до посиніння -
цим закінчується їхня участь
у двобої. Слиняве лушпиння
з вуст "гуманних" злітає. Палюча
совість їхній басейн оминає,
бо забруднитись гребає в ньому.
Кожен з них невимовно страждає,
але знає: кацапському дому
треба так, щоб горів поряд інший,
необхідно, залізно, і крапка.
Кожен з них і читає, і пише,
в мертвих петлях шизоїдна бабка!
28.07.2022.
|
