◘ ◘ ◘
Мене питають, нащо я складаю поезії, бо їх давно уже ніхто з людей нормальних не читає. Мовляв, даремно гаю час лише.
Відповідаю радникам дбайливим, що деякий корисний сенс все ж є у цім занятті вельми клопітливім, і не безглузде прагнення моє.
Як знайдеться хоча б одна людина, стара чи юна – значення нема, якій моя цікава писанина, вважаю, що потів я не дарма.
А щодо мас, яким читати нудно мої на совість склепані рядки – їм взагалі хоч щось читати трудно. Потеревенить – тільки й залюбки.
Якщо ж серйозно – все в руках у Бога. Він спонукає нас до різних дій. Його ж бо перст нам вказує дорогу, і відсебеньки коїти не смій!
Він людству в вухо каже: «Воювати!», й на бійню як один народи йдуть. А що як завтра скаже: «Віршувати!»?.. Отож врахуйте Господа могуть...
І запанують ямби та хореї у ті щасливі, благодатні дні. Тоді вже я з чисельною своєю поезією буду на коні!
2013
|