***
Я б повернувся додому, та на порозі не стріне життя, і не почую весняного грому. Легкий, немовби сльоза каяття,
дощ по шибках не стікатиме долу, порох змиваючи, сірий, важкий. Я б повернувся у пошуках дому, тільки несила знайти його. Мій,
може, і був він, але розчинився у нереальному, як в кислоті. Вулицею мандрівник помилився? В хвіртку постукав і в двері не ті?
Мову в минулого вже відібрало, дотик унесла кудись течія. Навіть війні закінчитися мало, щоби подоба повстала твоя,
втрачена аура! Витерті риси реставрувати людині вже зась. Буде щось друге - вчергове скорися. День твій хіба потойбіччя віддасть...
23.06.2023.
|