На метелика Чжуан Чжоу
схоже трохи, проте сумніше...
Що не зникло з життя,
недожевріло, не захотіло
розставатися з ним попри волю твою,
попри волю чиюсь,
те залишиться тут,
із тобою, пручайся або не пручайся,
просто в сни перейде,
буде мешкати там,
в заповіднику наче.
І ти будеш іноді там
теж із ним,
в другій формі буття,
то сумній, то трагічній,
веселковій чи сірій,
немовби герой
фантастичної книги.
Повертаючись звідти на ранок,
ти і справді спроможний не будеш
відрізнити реальність від сну,
а живих від померлих,
від втраченого - сьогодення.
Але сядеш за стіл
пити каву зі сном,
розмовляти зі сном,
розглядати його
і торкатись його,
умовляти не йти,
доки він поступово
не видихнеться
на тремкий присмак втрати
або каламутний серпанок...
22.07.2023.
|
