***
Была ты мне цветом родимых полей И снегом пушистым с вершин моих гор, И грустью земной, что свинца тяжелей, И шумом лесов, что несётся в простор.
Была ты мне песней весенней без слов, Что в сумерек тишь усыпляет луга, Была ты зарёю среди облаков И мукой, которая так дорога!
Оригинал
***
Ти була для мене цвітом рідних піль, Снігу білим пухом з верхів моїх гір, Ти була для мене сумом чорних ріль І пошумом бору, що шлеться в простір.
Ти була для мене тим співом без слів, Що в смерк весняний усипляє луги, Була ти луною далеких огнів І образом тьмавим моєї нудьги!
|