Нікуди й ніколи він не уходив, хоча й намагалися вивести геть, йому заламавши за спину з ментівською грубістю крила. А він тільки вище піднявся... Скрипіли зубами від люті: незнане та незбагнене так брало на глум, що свербіло всередині їм під мундиром, брязчали фальшиві медальки, обурені тим невідомим, якому і назви не знали ані дикуни кадебешні, ані ті, хто заздрив роками,
і ця какафонія наче змагатися сподівалася, системно, серйозно, затято, із Музикою і духом!.. А Хтось нагорі посміхався і чітко, немов на долоні, вже бачив суворе майбутнє, в якому цілому народу відмовлено буде зненацька у праві на землю і мову, і спробують цілим мільйонам зламати заломлені крила, та випорснуть ті із гнучкою співочою силою вгору, як він це зробив попри ницу могутність бездарного іга.
27.07.2023.
|