***
Люблю запрятанную в лилии отраву, Люблю порок, не отводящий ясный взгляд. И нежности твоей бесстыдство мне по нраву, И терпких милостей, крадущих разум, яд.
Люблю тебя за безучастность поцелуя, Поскольку для меня осталась ты одна; Любовь последнюю мою в тебе люблю я, Как сладкий шум почти допитого вина.
Оригинал
Голос отрути
Люблю отруту, сховану в лілеї, Люблю порок із поглядом ясним, І безсоромність ніжності твоєї, І терпких милощів незнаний дим.
Люблю тебе, бо ти чужа коханню, Бо ти мені лишилася одна; Люблю в тобі мою любов останню, Солодкий шум допитого вина.
|