***
Стилет и стилос – что из них? Двояко
Колеблются трагически весы.
Не бросив в глубину надёжный якорь,
Плыву, плыву вдоль берегов красы.
Там, усыпляя, лес благоухает
И песнопеньем пьяных птиц звенит,
Трава, никем не мятая, сияет
И мёдом тайн волнующих манит,
Там танец кобры властно зачарует,
И ласки там золототелых дев…
А здесь штормящий горизонт бушует:
Приманит и предаст, отдаст воде.
Но только здесь зовёт отрадно к бою
Жуть буйных волн, определяя цель.
Безбрежность! Зачарованный тобою,
Плыву в тебя! В твой пьяный синий хмель!
Оригинал
***
Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко
Вагаються трагічні терези.
Не кинувши у глиб надійний якор,
Пливу й пливу повз береги краси.
Там дивний ліс зітхає ароматом
І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць,
Співа трава, ніким ще не зім’ята,
І вабить сном солодких таємниць,
Там зачарують гіпнотичні кобри
Під пестощі золототілих дів…
А тут – жаха набряклий вітром обрій:
Привабить, зрадить, і віддасть воді.
Та тільки тут веселий галас бою –
Розгоном бур і божевіллям хвиль.
Безмежжя! Зачарований тобою,
Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль!
30.08.1924
|
