Душа отделилась от тела Ещё на плацу городском. Как белая птица взлетела И вьётся над ним с торжеством.
А тело спокойно всё примет, Ступая в холодных рядах. Вовеки его не обнимет Ни мысль, ни сомненье, ни страх.
И радостно дух наблюдает, Как тело влачит пулемёт, Упрямо винтовку сжимает И смерти навстречу ползёт.
Оригинал
Пiхотинець
Душа відділилась від тіла Ще там, на майдані міськім. Врочиста така, білокрила, Літає і в'ється над ним.
А тіло, струнке і спокійне, Ступає в холодних рядах. Довіку його не обійме Ні сумнів, ні згадка, ні страх.
І радісно духу дивиться, Як тіло тяга кулемет, Стискає гарячу рушницю І вперто повзе наперед.
|