***
Мысль-ожог я тебе поверяю,
из ребра моего человек:
в твоём сердце останусь я, знаю,
на сегодня, на завтра, навек.
Не скупясь, время втиснет под веки
сотни чувств, мировой окоём, –
на сегодня, на завтра, навеки! –
ты останешься в сердце моём.
В теореме, где связаны оба,
что-то есть от слияния рек.
Мир весь – сам по себе, ты – особо.
И сегодня, и завтра. Навек.
Оригинал
***
Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, —
на сьогодні, на завтра, назавжди! —
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти — окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.
|
