Будто вестка от осени,
Пал листок на плечо,
А река Гераклита всё течёт и течёт.
Да не ступишь повторно в ту осень свою,
Ожидаешь иную в любимом краю.
В ожиданье до боли почуешь не раз:
Мало лет остаётся, увы, про запас.
Чтоб войти снова в реку, не знать пустоты, –
Как же мало досталось тебе доброты.
Как всё вспомнишь, сверстаешь, – душу боль обожжёт.
А река Гераклита всё течёт и течёт.
Оригинал
Ріка Геракліта
Наче звістка від осені,
Впав листок на плече,
А ріка Геракліта все тече і тече.
Та не ступиш ти вдруге в ту осінь свою,
Вже чекатимеш іншу у ріднім краю.
І в чеканні до болю відчуєш не раз:
Мало років, на жаль, маєш ти про запас.
Щоб життя повернути, у ріку увійти, –
Так замало дісталось тобі доброти.
Як згадати, зверстати, – душу біль обпече.
А ріка Геракліта все тече і тече.
|
