Из души моей взлетают птицы.
Ввысь взмывают. И летят, летят.
Негде в небе им остановиться
и не возвратиться им назад.
Голубые, жёлтые взлетают,
белые и чёрные – вдогон.
Вылетают. В сердце оставляют
пустоту и онемелый стон.
Белая любимейшая птица,
возвращайся в сердце, сделай честь!
Голубую с жёлтой воротиться
я прошу, и чёрной место есть!
Вылетают – и летят. Сгасают.
Многие ль даль времени прорвут?
И меня по крошке забирают,
и меня по капельке несут.
Оригинал
Птиці
З мого серця вилітають птиці.
Вилітають. І летять, летять.
В небі їм ніде не зупиниться
і не повернутись їм назад.
Білі й жовті птиці вилітають,
а за ними – чорні й голубі.
Вилітають. В голові ж лишають
тільки біль і пустку по собі.
Повернись у серце, біла птице!
Жовта птице, там гніздо твоє!
Й чорній птиці є де притулиться,
й голубій пташині також є!
Вилітають – і летять. Згасають.
Чи кому вгадати їхню путь?
І мене по частці забирають,
і мене по крапельці несуть.
|
