***
На белизне снегов – следы минувших дней. На белизне снегов – мой путь-предначертанье… На белизне снегов – тепло чужих огней, разлуки краткий миг, любовное признанье…
На белизне снегов – замёрзших грёз хрусталь, и чёрным дымом боль – как тень гигантской птицы – падёт на белый снег! И вьюга, впав в печаль, ползёт из дыма в мир, стирая все границы.
Полынный едкий дым в той смеркшейся весне! И долго будет он дымить ещё на свете… Как сквозь него пройти, ну подскажите мне, чтоб чёрным снегом впредь не шли хоть наши дети?!
На белизне снегов – свет звёзд и зов дорог, коралловый пожар зардевшейся калины… За этот смертный грех простит ли всех нас Бог? За кровь не на снегу – на сердце Украины!
Оригинал
***
На білому снігу – сліди минулих днів. На білому снігу – дорога у тумані… На білому снігу – тепло чужих вогнів, коротка мить розлуки, освідчення в коханні…
На білому снігу – кришталь замерзлих мрій, та чорним димом біль – мов тінь з крила лелеки – паде на сніг отой! І сіра заметіль повзе із диму в світ за обрії далекі.
То полиновий дим далекої весни! Ще буде довго він через літа диміти… А як, скажіть мені, крізь нього перейти, щоб чорними снігами не йшли хоч наші діти?!
На білому снігу – мереживо зірок й розсипані коралі червоної калини… За той смертельний гріх та чи простить нас Бог? За кров не на снігу – на серці України!
|