Зустрічаючи душі - Ангели псалми.
МАКС СТОЯЛОВ
На згадку про загиблих 11 вересня.
Світ серед дня від гуркоту вибухнув
Вересень залишився датою скорботних днів.
Нью-Йорк від судоми народного болю стискувався
І біль та стала з кожним днем сильніша!
Ще вчора все з радістю тут жили
Не знаючи, що день цей - як поріг.
Вересень. одинадцяте. сльози лише застигли
Так хай врятує їх душі господь Бог!
Вогонь і полум'я до небес зметнулися
Два дома-близнеца: один, другой.
Як люди перед смертю здригнулися
І звалилися, несучи смерть за собою!
Три тисячі сто сімдесят три життя
Залишили нам пам'ять навека.
Вони всі діти мила Батьківщина
Але ним тепер Батьківщина далека!
Коли той лайнер в будинок увірвався - знаю
Як сльози скорботи в содроганьі люди лили.
Перед загиблими коліна преклоняємо
Незаспокоєний їх душі в піднебінні пливли!
Врятуй же Господи Америку в тому горі
Врятуй загиблих душі, заспокой.
Щоб в світі не був подібний більше болю
Ти, Господи Нью-Йорк хрестом накрий!
Накрий хрестом, щоб сльози знов не лилися
Не повторився, щоб терору згубна година
Ми і в Росії за загиблих всіх молилися
А біль рідних - був і біль для нас!
Ми знаємо, що в Брамах небесних співали
Зустрічаючи душі - Ангели псалми.
Хай пам'ятник спорудить Церетелі
Як злізу скорботі, що упускаємо нині ми!
А в обеліску том сльоза застигла
І чується небес порятунку дзвін.
Щоб пам'ять про загиблих вічно жила
І світ весь менше чув смерті стогін!
Хай сльоза скорботи в символ звернутися
А люди здіймуть руки до небес.
Нам про загиблих треба помолитися
Поривши душі, прилучившись до їх імен!
Вересень. одинадцяте. пам'яттю застигла
Сльоза народної скорботи Церетелі.
Вона перед Вічністю всім ім'я освятила
Дзвони небес про душі їх дзвеніли!
|
