Слоника зліпила Ната
Й запитала в свого тата:
- Чом в слона великі вуха?
- Розкажу, сідай, послухай:
В джунглях слон великий жив
Та ніхто з ним не дружив.
Слон завжди, йдучи додому,
Підслуховував розмову.
То в дупло він зазирне
- Як папуга там живе?
Як виховує маляток,
Неслухняних пташеняток?
То в кущі наставить вухо,
Щоб розмову зміг підслухать:
Де й чому удав сварився?
Як і з ким він помирився?
Лиш почує - хтось сміється,
Слон тихенько підкрадеться
Й вуха виставивши, знову
Підслуховує розмову.
Шепотілись дві горили
Слон же з усієї сили
Намагався розтягнути
Вуха ширше, щоб почути.
Все розтягував слон вуха,
Щоб усіх і скрізь підслухать
І зробилися вони
Дивної величини.
|
