Звернувся Сашко до своєї сестри:
- Наталко, будь ласка, мені розкажи –
Чому у Жирафа шия така
Довга-предовга й занадто тонка?
- Про це я тобі розкажу залюбки:
- Було це давно у минулі віки.
Жив в Африці в джунглях Жирафик маленький,
Всі звірі казали, що дуже гарненький.
Головку і шию він мав невеличку,
А ніжки високі, стрункі, ніби шпички.
От якось набігався й випив з ріки
Жирафик холодної дуже води.
Надвечір Жирафик вже кашляв, хрипів
І горло боліло - малюк захворів.
Додому прийшов, шарфа з шафи дістав
І щільненько шию собі обмотав.
Він горло своє не хотів полоскати,
Хоч як не вмовляла жирафиха - мати.
Минуло три дні - все хворіє маля
І шию обмотує шарфом щодня.
Вже шарфиків десять на шиї висить,
А горло Жирафику й досі болить.
Лише через тиждень здоровеньким став
І шарфики з шиї мерщій розмотав.
Не може впізнати малечі ніхто,
Бо довгою шия зробилась його.
За шарфиком шарф він на шию чіпляв,
А голову все догори підіймав –
Ось так й розтягнув свою шию.
Усі Жирафи тепер довгошиї такі.
|
