За руку взявши, в луки повела
Мене ранкова тінь, ще сонним шляхом.
Ау – земля! Ау-ау – красна!
Ау-ау – відлуння срібним тактом.
Що за малеча голос подала?
У хмарки й вітру народились діти?
Та ні, “ау” в траві уже луна –
Росинок може полинають квіти?
А може це аукають бруньки,
Розкривши дзьобик, роблять перший подих?
Ба, ні, – “ау” – дзвенять малі струмки
Мчать до грудей ріки смоктати води.
Це забринів новий весняний день.
В колисці сонця народивсь світанок.
Несуть птахи зі звуками пісень
Веселкові гостинці на сніданок.
|
