У лісочку я гуляла,
Вітерець сачком впіймала.
- Постривай, посидь зі мною,
Познайомимось з тобою.
Я – школярочка Ганнуся,
Йду у гості до бабусі.
Дуже хочу я дізнатись:
З ким ти, друже, любиш гратись?
Де ти цілий день літаєш?
Чом завжди так поспішаєш?
Поруч вітер примостився,
До Ганнусі прихилився,
Чуб підправив свій кудлатий
І почав розповідати:
Коли вранці прокидаюсь,
Я росою умиваюсь.
Як годиться, на початку,
Я виконую зарядку.
Потім граюсь з комарами
У “квача” я між кущами.
Солов’їний спів лиш чую –
То з метеликом танцюю.
Я з горба кочусь щодуху,
Всім висвистую на вухо.
Як поплавати захочу,
Опускаю я листочок
В річку і пливу на ньому,
Ніби в човнику малому.
Почуваюсь капітаном
За справжнісіньким штурвалом.
Я люблю й відпочивати –
В гамаку собі дрімати
З павутиночок тоненьких,
Дуже зручно і м’якенько.
Ще на небі хазяйную –
Біг хмаринок регулюю!
Дощових сюди не треба,
Ось туди аж, на край неба.
Надуваю хмар біленьких,
Щоб скінчився дощ швиденько.
Вітер не скінчив розмову,
Пурхнув і понісся знову.
- Прощавай, привіт бабусі,
Ще зустрінемось, Ганнусю.
|
