...

Зима рисует в заоконье.
Теплом напоена кутья.
И Божья Матерь на иконе
в свивальник кутает дитя.
Побудь ещё, сыночек – в детке –
не поднят и не распростёрт.
Ещё плетёт терновник ветки
и дерево на крест растёт.
Ещё печалиться не стоит.
Ещё Иуда чист в душе.
Вон люд с рождественской звездою
на ближнем подступе уже.
Земля бела, а небо сине.
Жизнь колядует зернь горстя'.
Ты на Кресте уже Мессия,
а на руках ещё дитя.


...
Свят – вечір
Ліна Костенко

Мороз малює у віконці.
Узваром дихає кутя.
І Мати Божа на іконці
у хустку кутає дитя.
Побудь дитиною, синочку.
Твоє дитинство золоте.
Ще вітер віє у терночку
і дерево на хрест росте.
Ще час не сплинув за водою,
Ще Юда спить у сповитку.
Он гурт з різдвяною звіздою
уже на ближньому кутку.
Поколядують і засіють.
Ще, може, буде і життя.
Ти на Голгофі вже Месія,
а на руках іще дитя.